Довідка про традицію

Чоклінґ Терсар

Чокґ’юр Дечєн Лінґпа (1829-1870) був перенародженням сина короля Трісонґа Деуцена на ім’я Муруб Ценпо, також відомого як Єше Ролпе Цал або Лхасе Лоцава. У одному з інших перенароджень він був великим тертоном Санґ’є Лінґпою, який відкрив “Лама Ґонґдю”. Падмасамбгава заховав багато скарбів-терм та запечатав їх із потаємним прагненням, аби вони були віднайдені у певний час для блага майбутніх поколінь тим чи іншим тертоном – посланцем самого Падмасамбгави.

Одним із таких утілених тертонів був Чокґ’юр Лінґпа, який з’явився у цьому світі у 1928 році, народившись у Нанґчені у провінції Кхам, що в східному Тибеті. Його ім’я, місце народження, основні учні, яким він передавав віднайдені терми, а також наслідки поширення його вчень – усе це пророкував Падмасамбгава.

Чоклінґ Терсар (Новітні скарби Чокґ’юра Лінґпи) – це зібрання вчень-скарбів (терм), відкритих Чокґ’юром Лінґпою. Ці надзвичайно ясні та глибокі сердечні вчення разом із відповідними настановами складають понад сорок величезних томів текстів. Пакчок Рінпочє є нащадком Чокґ’юра Дечєна Лінґпи у 5-му поколінні та вчителем цієї традиції.

Рівочє Таклунґ Каґ’ю

Традицію Таклунґ Каґ’ю заснував видатний майстер на ім’я Таклунґ Танґпа Таші Пал (1142-1210) – найближчий учень Паґмо Друпи, який у свою чергу був одним з основних учнів Ґампопи. Головним осередком школи Таклунґ Каґ’ю (Тигрової традиції усного передання) є монастир Рівочє у Кхамі. Цей рід зберігають і передають троє основних учителів: К’ябґӧн Шябдрунґ Рінпочє, К’ябґӧн Джєдрунґ Рінпочє та К’ябґӧн Пакчок Рінпочє. Ця традиція славиться вивченням і практикою вчень Каґ’ю та Ньїнґма.